Скільки пасажирів аеропорт «Київ» приймав до карантину та які цифри сьогодні?
На початку року ми вийшли на пасажиропотік 100 тисяч пасажирів на місяць. Щодня здійснювалося приблизно 50 рейсів. Зараз – практичнонуль. Кілька разів на тиждень виконується поштовий рейс на Saab 340 і бізнес-рейси Україною– один-два на місяць. Якщо порівняти з квітнем минулого року, то доходи впали в 10 разів.
Як працюють співробітники?
У компанії «МАСТЕР-АВІА», що відповідає за роботу пасажирських терміналів, обслуговування літаків і пасажирів на пероні, авіаційну безпеку, і в комунальному підприємстві МА «Київ», що відповідає за злітно-посадкову смугу та весь аеродром, – ці два підприємства забезпечують функціонування аеропорту загалом – працюють приблизно 2000 осіб. Від початку карантину в березні ці люди – у відпустці за свій рахунок. Крім того, аеропорт співпрацює з понад 50 підприємствами в суміжних областях, там працюють ще до 8 тисяч осіб.
Зараз в аеропорт на роботу виходять лише ті, хто відповідає за підтримку працездатності інфраструктури. Оскільки аеропорт сам по собі не закритий – закритий тільки пункт прикордонного пропуску – миповинні його обслуговувати. Це до сотні осіб.
Чому аеропорт не законсервований?
Ми зупинили все, що можна було зупинити, але законсервувати повністю неможливо. У терміналах перебувають співробітники, прикордонники, митники, відповідно, системи водопостачання, кондиціонування, пожежної безпеки повинні працювати, і є люди, які за цим стежать. Будівлі повинні охороняти. Завжди на аеродромі є аварійно-рятувальна команда, персонал, який працює для зустрічі та випуску літаків, фахівці наземної служби, служби авіаційної безпеки.
Які витрати на утримання інфраструктури несете в період карантину?
Якщо порівняти з лютим, нам вдалося зменшити витрати десь на 50-60%. За рахунок відпусток співробітників, за рахунок зупинки основних об'єктів, зменшення транспортних витрат, витрат електроенергії, водопостачання. Але це все одно великі гроші.
Свого часу «МАСТЕР-АВІА» вклала в реконструкцію аеропорту приблизно 2,1 мільярда гривень, зокрема кредитних. Вам вдається виконувати зобов'язання за цими кредитами?
Ми змогли домовитися з банком. На період карантину банк відтермінував виплати та зменшив відсотки за кредитом, але щойно буде оголошено про завершення карантину – миповернемося до колишніх умов. І це збільшить нашу видаткову частину майже вдвічі. Нам необхідна допомога.
Є інфраструктурні проєкти, які довелося зупинити або перенести?
У довгостроковій перспективі в нас було будівництво готельного комплексу та бізнес-центру. Обсяг інвестицій – до 100 мільйонів доларів. Було багато інноваційних проєктів і IT-рішень, зокрема пов'язаних з автоматизацією проходження пасажирами контролю на авіаційну безпеку. Діалог із постачальниками триває, але всі проєкти поставлено на паузу.
В одній зі своїх заяв аеропорт «Київ» просив розподілити пасажиропотік із Борисполем 30% на 70% до відновлення докризових обсягів. Що це могло б вам принести і чому не 50 на 50?
Аналітики давали різні прогнози щодо того, коли галузь повернеться до докризових обсягів. Були різні дані – цеі середина 2021 року, і 2022-й рік, а можливо, і 2023-й. Цей період буде складним і для авіакомпаній, і для аеропортів.
Тепер про два аеропорти «Київ» і «Бориспіль», так званий київський авіавузол. Це абсолютно нормальна практика, якщо держава візьме на себе функцію регулювання та розподілу потоків пасажирів, рейсів. Пропорція 30% на 70% дасть можливість обом аеропортам зберегти рівну конкуренцію та забезпечить достатнім пасажиропотоком для стабілізації і подальшого розвитку економіки підприємств.
Ви також просили про пряму фінансову допомогу: 22 млн грн безоплатно щомісяця, субсидія $15 на кожного пасажира, допомога в рефінансуванні кредиту на $28 млн. Прокоментуйте.
22 млн грн – цета мінімальна сума, що допоможе нам зберегти колектив на мінімальних зарплатах, утримувати інфраструктуру й гарантувати безпеку польотів.
Якщо нам вдасться досягти обсягів пасажиропотоку в розмірі 30% раніше запланованого, дохідна частина впаде приблизно на 75%.
Субсидія на пасажирів допомогла б частково компенсувати брак коштів для операційної діяльності та відновлення мережі польотів. Сьогодні в більшості європейських країн застосовується практика дотування аеропортів і авіакомпаній для якнайшвидшого відновлення авіаційної галузі. У нашому випадку практично всі авіакомпанії, що літають від нас, запросили в аеропорту значні знижки (до 80%) на період до відновлення докризових обсягів. За аналогією з європейськими країнами. Водночас в аеропортів зростають питомі витрати на одного пасажира, як у зв'язку зі зменшенням кількості самих пасажирів, так і в зв'язку з новими санітарними вимогами. Тобто патова ситуація: доходів немає, витрати збільшуються і водночас ще необхідно дати авіакомпаніям знижки до 80%, інакше вони взагалі не полетять! Безумовно, без допомоги держави аеропорту не вижити! І ми, керівництво аеропорту, про це вже КРИЧИМО третій місяць, пишемо в усі інстанції...
Що стосується кредиту, пільгові умови за кредитним договором після закінчення карантину закінчаться. І це одразу майже вдвічі збільшить нашу видаткову частину. Рефінансування кредиту – одназі складових заходів щодо запобігання банкрутству.
Ще одне непосильне зараз навантаження для аеропорту – цеподаток на землю. Щомісяця підприємство сплачує мільйони гривень, тому що податок на землю в межах міста значно вищий, ніж у передмісті. Київський аеропорт платить щомісяця стільки ж, скільки платять всі аеропорти України на рік. У сьогоднішній ситуації це смертельно для підприємства. Керівники підприємств звернулися до Київради з проханням зменшити податок. Дуже сподіваємося, що власник, Київрада, почує проблеми аеропорту і піде назустріч у цьому питанні.
На жаль, зараз про розвиток не йдеться. Це питання виживання. Аеропорт «Київ» – другийв Україні за величиною та пасажиропотоком. Єдиний аеропорт, щорозташований у межах міста Києва і дає місту 10 тисяч робочих місць. Наш аеропорт – другийза величиною платник податків серед комунальних підприємств міста. Та й кияни люблять свій аеропорт, нам дуже багато про це пишуть і говорять. Не можна допустити банкрутства аеропорту!
Аеропорти пішли на податкові канікули?
Ми були звільнені від податків у березні, але вже з квітня «МАСТЕР-АВІА» спільно з комунальним підприємством повинні заплатити 3,5 млн грн податку на землю і на нерухомість. Решта податків також залишається. Ми зверталися в перші дні карантину до ДФС України з проханням надання податкових канікул. Нам відповіли, що це не в їхній компетенції, що рішення має бути прийнято на рівні КМ України, на рівні законодавства.
Ви вже довго наполягаєте на встановленні мінімальних ставок за посадку/зліт, обслуговування пасажирів, створення безпечних умов. Є зрушення?
Мінімальні ставки на авіаційне обслуговування (пасажирський збір, збір за зліт-посадку, збір за безпеку), встановлюються наказом Міністерства інфраструктури. До пандемії кожен аеропорт розробляв свої правила знижок для авіакомпаній, щоб мотивувати їх виконувати польоти саме в цей аеропорт. Тепер ми вважаємо, що таких умов немає. Рівні ставок не можуть бути нижчими за собівартість наданих аеропортами послуг. Тим паче в умовах відсутності реальних прогнозів розвитку авіаперевезень. Тому ми наполягаємо на встановленні ставок не нижче як 10 доларів за зліт/посадку за 1 тонну максимальної злітної маси, 10 доларів пасажирського збору та 3 долари за авіаційну безпеку. Ці три опції повинні бути зафіксовані на рівні державних регуляторних органів. Наявність таких правил дасть змогу підприємствам компенсувати їхні втрати та поставить всіх гравців авіаційного ринку в рівні умови. Унеможливить демпінгові маніпуляції.
Є реакція на ваші звернення?
Ми отримали відповідь від Офісу президента і РНБО про те, що звернення передані Кабміну. Ми розуміємо, що Україна не може фінансово підтримувати всі постраждалі галузі, як інші країни. Тому ми пропонуємо: давайте поговоримо про правила гри. Не можете максимально допомогти фінансово – створіть рівні умови та чіткі правила. Це те, що держава може і повинна зробити.
Якщо ваші звернення будуть проігноровані, аеропорт «Київ» доживе до умовного 2023 року, коли галузь вийде на докризові показники?
Вижити аеропорт не зможе. Падіння доходів на 92% можна округлити до 100%. Більше того, якщо кілька авіакомпаній почнуть літати невеликою кількістю рейсів, ми все одно будемо змушені виводити на роботу повноцінні зміни. І нести відповідні витрати. Не зможемо ж ми використовувати частину злітно-посадкової смуги, вона повинна працювати вся. А попереду зима, прибирання снігу, підтримання в постійній готовності до виконання польотів злітно-посадкової смуги, перону, а це знову витрати – реагенти, машини, пальне. І не слід забувати, що будуть введені додаткові протиепідемічні правила, що також збільшать наші витрати. Очевидно, треба буде надати співробітникам і пасажирам маски, антисептики, рукавички, захисніщитки, забезпечити соціальне дистанціювання й інформування.
Якщо держава не допоможе нам фінансово і регуляторно, ми не зможемо вижити. Така ж ситуація в регіональних аеропортах. Відмінність тільки в тому, що в них немає конкурентів. В Одесі, Харкові, Херсоні – поодному аеропорту. У Києві – два. Ми змушені конкурувати, перебуваючи при цьому в нерівних умовах. «МАСТЕР-АВІА» свого часу врятувала аеропорт. Коли державі потрібна була допомога в підготовці до «Євро-2012», прийшов інвестор. Тепер допомога потрібна нам.
Ви готові до відновлення регулярного авіасполучення?
15 червня всі міжнародні та внутрішні рейси повинні бути відновлені. Аеропорт до цього готовий. Технологічно. І морально. Люди втомилися без роботи, з радістю чекають на перший рейс. Але без державної підтримки цей рейс може виявитися останнім...
Джерело: lb.ua