9 листопада 2021 року в Бізнес-Терміналі «В» Міжнародного аеропорту «Київ» ім. І. Сікорського відбулося засідання Комітету ФРТУ із роботодавцями в галузі авіаційного транспорту «Ратифікація Угоди про “відкрите небо” між ЄС та Україною. Виклики, завдання. Робота з імплементації». Мета зустрічі – обговорення викликів та завдань, з якими має впоратись вітчизняна авіагалузь внаслідок підписання 12.10.2021 р Угоди про спільний авіаційний простір між Україною та Європейським Союзом. Згідно з нормами документу наша держава зобов’язалась поступово інкорпорувати – приєднати без зміни змісту - у свою законодавчу базу вимоги й стандарти ЄС у сфері цивільної авіації. При цьому форма та спосіб актів законодавства України, якими запроваджуватимуться відповідні регламенти й директиви ЄС, залишається на власний розсуд офіційного Києва.

«Переваги «відкритого неба», - щонайперше у посиленні конкуренції між авіакомпаніями, – зауважує Сергій Коршук, Перший заступник Голови Державіаслужби. - Це – нові можливості для цілої галузі, і кожен з учасників ринку від цього виграє: і аеропорти, і компанії наземного обслуговування, і найбільше, звісно, пасажири - вони отримають більший вибір продуктів, маршрутів за вигіднішими ціновими пропозиціями».

Водночас, усі учасники авіаційного ринку говорять і про виклики, пов’язані з відкриттям українського неба для іноземних перевізників. Зокрема, у вітчизняних авіакомпаніях вбачають нерівноправність в умовах Угоди – вони, на думку  Авіаційного комітету, європейським перевізникам в Україні надають більше переваг, ніж українським – у країнах ЄС.

«Організації, що мають власну інфраструктуру  - аеропорти, Украерорух – звісно певний час від цього виграватимуть. Водночас, українські авіакомпанії можуть зазнати втрат. Адже станом на сьогодні для українського перевізника отримати дозволи на перевезення в країнах ЄС значно складніше, а подекуди й неможливо, ніж для європейського – в Україні, – підкреслює Сергій Фоменко, Член АК, заступник Президента АК МАУ. - І якщо спільний авіапростір призведе до того, що українські авіакомпанії почнуть «відмирати» через несправедливу конкуренцію, це буде невигідно усім учасникам ринку. Це призведе до того, що вартість квитків для пасажирів не знижуватиметься через зникнення конкуренції».

Відкритим залишається і питання аеропортових зборів – визначної складової вартості авіаквитка для пасажирів. «Станом на зараз, згідно із Законом про повноваження органів центральної влади, ці тарифи регулюються Кабінетом міністрів України, - зазначає Анна Мазур, Головний спеціаліст із євроінтеграції Міністерства інфраструктури України. - Однак, ми хочемо позбавитися цих повноважень і регулювати ці збори лише в аеропортах із значним пасажиропотоком - понад 5 млн осіб на рік».

В Украерорусі, привітавши підписання Угоди про «відкрите» небо і підкресливши цілу низку перспектив для розвитку ринку, також зазначили і перелік особливостей, з якими доведеться працювати в процесі імплементації документу. Ідеться, зокрема, про регулятивну частину процесу справляння плати за навігаційне обслуговування  та організацію «блоків повітряного простору», передбачених нормами документу.

«Не всі директиви ЄС  втілюються в життя успішно через труднощі, що виникають, і в більшості з цих країн виникли проблеми, що спричинили незадоволення, - зазначає Ігор Блінов, Член АК, начальник управління економіки та фінансів ДП Украерорух. - Більшість країн ЄС вважають, що це – поза межами їхніх національних інтересів. Коли ми спостерігаємо подібну реакцію на ці ініціативи в країнах ЄС, ми з іще більшою обережністю підходимо до того, як впроваджувати їх у нас».

Водночас, в Украерорусі підкреслюють: частину положень, які стосуються аеронавігації, наша держава вже виконала. Зокрема, повністю відповідає європейським регламентам технічна частина функціоналу: «Україна обслуговує польоти в повітряних просторах європейських країн так само, як і будь-яка країна ЄС. З операційної точки зору ми вже і так все зробили. Що не зробили – доробимо», - зауважує І.Блінов.

Головний висновок усіх учасників засідання – необхідність детального вивчення усіх норм Угоди про «відкрите небо» і підготовки пропозицій від безпосередньо учасників української авіагалузі. Авіакомітет був одностайний у думці унеможливити порушення національних інтересів України і учасників авіаринку. Так, зокрема, буде уточнено перелік законодавчих актів в авіаційній галузі, до яких необхідно внести зміни згідно з вимогами ЄС, підготовлено План-графік їхньої імплементації, проаналізовано законодавчі  механізми передачі аеропортів у концесію. Окрім того, профільному міністерству буде запропоновано організувати спільно з авіакомпаніями і аеропортами ретельний аналіз рівня аеропортових зборів у країнах ЄС для того, аби адаптувати тарифи у вітчизняних аеропортах до рівня європейських. Так буде знайдено прийнятне рішення не лише для авіакомпаній, а й для аеропортів, які забезпечуватимуть достатні обсяги коштів для розвитку власної інфраструктури.

«Проблеми, що не дають можливості працювати українським учасникам авіаційної галузі на однакових умовах із європейськими, будуть викладені у зверненнях до Міністерства інфраструктури та Державної авіаційної служби України, – підсумував Валерій Поліщук, Голова авіаційного комітету ФРТУ-перший заступник голови НР УК аеропорт Київ «Жуляни». – Ці питання мають бути вирішені на державному рівні. І ФРТУ має на меті все зробити для цього».