04 / 01 / 2022
Новини
FOLЬK - Смачно наче вдома

Міркуючи про вечерю «як удома» в очікуванні свого перельоту або щойно вийшовши з літака, ви напевно згадуєте борщ щонайперше. Густий, як вечірнє вогке небо над Аеропортом «Київ». Запашний, як перегріті сонцем житні луки під крилами наших літаків. І з сметаною, щоби пробудити спогади про мамине «розмішай гарненько – так добріше буде». І так і справді є.

Далі ви, певна річ, згадуєте вареники –  такі, як готували вдома. «Лапаті», щедро здобрені начинкою , промащені маслом і «вистрибані» в глечику. Саме так і робила колись найдосвідченіша господиня в родині.

Так, це – звична аеропортова ностальгія: дрібка солодкого щему за домом. І минає вона значно легше там, де, як удома, затишно, смачно й пахне теплом і трохи прянощами. Як у ресторані класичних українських страв FOLЬK. 

«Ми куховаримо так, щоби кожен український гість згадав смак дитинства, а кожен іноземний – забрав із собою враження про якнайкраще, якнайсмачніше з нашої кухні. Усі наші страви готуються так, як робили наші батьки для нас. Ми лиш дещо їх «доопрацювали», –  ділиться директор ресторанів Herring Bar та FOLЬK Володимир Гуцулюк. – Якщо це делікатне пюре з запеченої картоплі, то ми прикрашаємо його маком. Це навряд впливає на смак, але вигляд має ефектний. Якщо це гречаний гарнір, то ми варимо його на курячому бульйоні – це дуже збагачує, насичує смак цієї, здавалося б, простої трави. У той же борщ ми додаємо копчене реберце, щоб надати пряного акценту знайомому смакові. До нього подаємо темний, насичений спеціями бородинський хліб із салом власного соління в італійських травах».

Пізніше, на словах «ми ліпимо котлети з трьох видів м’яса – свинини, курятини й телятини, – бо бабуся мені казала, що так смачніше», ми намагаємось терміново переключитись на інші, начебто менш апетитні теми. Але не виходить: розмова зайшла про сирники. Для того, аби вони виходили так само пухкі й добрі, як готують вдома для його дітей, Володимир часто привозить у FOLЬK той самий сир, що купує на сирники додому. Тож уранці, на одному з ринків столиці, в однієї з «перевірених часом бабусь», закупаються згортки домашнього сиру в подвійних розмірах. Звідти ж – із сільських городів – у сезон привозиться й полуниця та малина для «літних» сирників FOLЬK.

Терміново «перемикаємось» на напої. Розмова набуває нового повороту: тепер про «самогон».

«У нас є фішка – самогон, – з азартом продовжує Володимир. – Звісно, не ми його «женемо» – ми знайшли виробника цього, як його називають офіційно, «дистиляту». Залежно від виду, він виготовляється лише в період цвітіння певної рослини: ось, приміром, «абрикосова» готується в період цвітіння абрикоса. Тому продається лише в невеликих обсягах. Тут є й акцизна марка, і рецепт, і, безумовно, абрикосовий аромат. Міцність – понад 60 градусів».  

До «абрикосового самогону» у тут подають «українську брускету»: канапку на бородинському хлібі «з чорноморською тюлечкою» – саме так ласкаво називає її Володимир. І додає: трапляється, що у FOLЬK саме за цією «тюлечкою» й приходять: замовили-з’їли-пішли у своїх справах. Не менш швидко закохуються і в іншу страву «з дитинства», яка теж потребує особливих приготувань і особливо «домашніх» продуктів. За ними – знову до «перевірених часом бабусь».

«У нас є салат – «смак дитинства» – з томатами й бринзою. Для цього салату не підходять «магазинні» помідори. Там мають бути ось такі великі, м’ясисті, порепані степовим сонцем томати, – Володимир яскраво жестикулює, показуючи необхідний діаметр «правильних» томатів. – Тому я частенько закупаю їх власноруч у селян, що продають власну городину на ринку».

…В аеропорті чомусь завжди згадується дім.

У FOLЬK завжди згадуються якнайкращі «домашні» дрібниці: бо тут як удома – затишно, смачно, пахне теплом і трохи прянощами.

Ресторан FOLЬK

Термінал А, 1 поверх, зона вильоту
Розклад роботи: цілодобово

Прес–центр:
[email protected]